Неділя, 19 September, 2021
Подати електронне звернення

БОЛОТО ПЕТРО ОСИПОВИЧ

boloto 01В бою біля донської станції Клецька 23 липня 1942 року бронебійники 84-го гвардійського стрілецького полку 33-ї стрілецької дивізії 62-ї армії Петро Болото, Костя Беліков, Григорій Самойлов та Іван Алейніков двома протитанковими рушницями знищили 15 ворожих танків, половину з них - Петро Осипович. Він перший Герой Радянського Союзу Сталінградського фронту.

П.О.Болото народився в 1909 році у великій селянській родині в селі Байдівка. Вчитися довелось тільки у початковій школі. 18 липня 1941 року був призваний до Червоної Армії. З перших днів війни він бронебійник 84-го гвардійського стрілецького полку.

Липень 1942 року. Німецькі війська рвуться до Дону. Полки і дивізії 62-ї армії В.І.Черткова вели тяжкі бої з фашистами в донських степах. 22 липня ротний старший лейтенант І.С.Лебедєв вишикував роту і коротко виклав суть завдання. Двом розрахункам бронебійників належало на межі другого і третього батальйонів непомітно висунутися в сторону станції Клецька попереду наших позицій, окопатися на висоті і відбивати танкові атаки. Слухаючи ротного, Петро Болото розумів, що шансів залишитися в живих у тих, хто піде на завдання, практично немає. «Потрібні добровольці», - закінчив ротний. Три кроки вперед зробили десятки бійців. Та Лебедєв відібрав тільки чотирьох – Петра Болота, Костю Белікова, Григорія Самойлова та Івана Алейнікова. «Командиром групи призначаю Петра Болота. Три години на підготовку», - сказав ротний.

Готувались недовго, уважно, півгодини обговорювали з ротним, як краще вибрати позицію, як окопатися й замаскуватися. «Висота 198,3 знаходиться практично в чистому полі. Отже, у вас можливості відійти не буде. Все залежатиме від того, як ви обладнаєте позицію. Чим пізніше вас помітять, тим більше у вас шансів на успіх. Кожен постріл має бути влучним. Часу для повторного пострілу не буде», - зауважив командир.

boloto 02Позицію визначили швидко. Відрили майже в повний зріст окопи для кожного розрахунку, з’єднали їх ходами, добре замаскувалися. До ранку лишалося майже три години. Ранок видався туманним. Раптом тишу розірвали артилерійські залпи – снаряди бронебійників, виючи, проносилися над позицією і рвалися десь біля станції на позиціях піхоти. Потім із-за висотки виповзли німецькі танки. Болото нарахував шістнадцять машин. Танки рухалися на позиції піхоти, підставляючи бронебійникам борти. «Вогонь відкривати тільки за моєю командою. Позицію не покидати, що б не сталося», - сказав Болото. Першим пострілом він підпалив головний танк. Завертівся і танк, підбитий Беліковим. Потім загорілися ще дві машини. Стріляючи в усі сторони, техніка відповзла за висотку. Потім пішла на висоту, за нею й піхота. Бронебійники взяли автомати, гранати і знову знадобилися протитанкові рушниці. Більше двох годин четвірка відважних вела нерівний бій. Танки то відповзали за висотку, то знов ішли на позицію червоноармійців. Але фашисти, залишивши 15 згорілих машин, відступили. Вісім з них зупинив Болото.

Після бою Алейніков, Беліков і Самойлов зраненими потрапили в 91-й стрілецький полк, а Петра Болота, пораненого і приваленого землею в окопі, знайшли санітари іншої частини.

Про їх подвиг дізналася вся країна. 5 листопада 1942 року П.О.Болоту було присвоєне звання Героя Радянського Союзу, посмертно. А Головне Політуправління випустило плакат, в якому говорилося про подвиг чотирьох бронебійників.

Але вийшла помилка. Наш земляк залишився живим. Після шпиталю Петро Болото потрапив у другу частину, підвозив боєприпаси на передову лінію. І тільки з випадкової зустрічі з ротним І.С.Лебедєвим Петро Осипович дізнався, що він Герой Радянського Союзу, і завдяки ротному знову став бронебійником.

Перемогу П.О.Болото зустрів у Кінегсберзі. Учасник параду Перемоги. В армії капітан Болото прослужив до 1948 року. Працював головою колгоспу у Байдівці, бригадиром очисного забою на шахті «Гірська» на Донбасі. Помер П.О.Болото в 1966-му. Його ім’ям названа школа та вулиця в Гірському. У жовтні 2015 року на честь героя-земляка перейменована старобільська вулиця Енгельса.

За матеріалами публікацій краєзнавця,
Почесного громадянина Старобільська Івана МІРОШНИЧЕНКА

 

Адреса місцезнаходження/поштова:         92703, Луганська обл., м.Старобільськ, вул.Центральна, 36
Телефон приймальні:   +38(06461) 2-19-90, +38(099) 406-55-29
Електронна пошта:  

misto.starobilsk@gmail.com

     
    facebook    youtube