Неділя, 19 September, 2021
Подати електронне звернення

ІВАН САВИЧ (ЛУК'ЯНЕНКО)

boloto 01Писати вірші Іван Лук'яненко почав рано - в 14 років. Писав багато. Та видати першу збірку поезій "З вічних джерел" вдалося лише в 1957 році, коли поетові виповнилося 43 роки. Потім одна за другою побачили світ збірки "Позивні з майбутнього", "Щасливая та доріженька" та інші. Відтоді Іван Савич заявив, що в українській літературі з'явився талановитий поет, з уже сформованим своїм поетичним почерком. Уже перші його збірки посіли чільне місце в сучасній українській поезії. В 1959 році він стає членом Спілки письменників України. Майстерно володіє всіма різновидами поетичної творчості. Йому легко вдаються вірші-оповіді, поеми, поеми-цикли, балади, сонети, мініатюри.

Іван Савич був майстром перекладів на українську мову. Ще будучи студентом, він працював у групі письменників, які перекладали твори О.С.Пушкіна. Групою керував М.Т.Рильський. В 1937 році студент Іван Лук'яненко надрукував кілька талановитих перекладів з Пушкіна. У нього багато перекладів з Ф.Тютчева, М.Лермонтова, С.Єсеніна, К.Сімонова, В.Арзуманова, А.Сараяна, Г.Орманова, М.Файзуліної, З.Нурі, С.Єралієва і навіть Шекспіра та Петрарки. В 60-ті роки минулого століття його творчість була відома всій великій країні.

Надзвичайно широкою є тематика творчості Івана Савича. Поет часто звертається до теми Вітчизни, України. Для нього в цих поняттях - безмежжя: місця над Десною, Придніпров'я, річка його дитинства Убідь, його друга мала батьківщина Старобільщина.

Живу життям великої Вітчизни,

Чуттями честі й побратимства в ній.

За цю Вітчизну у годину грізну

Я кров пролив, на смертний ставши бій.


savych 02У циклі "Старобільщино моя" поет просто, високохудожньо пише, що є Вітчизна. За Савичем - це коли тебе хвилюють навколишні ліси і поля, ріки й озера, трикутний лет далеких журавлів, дітвора, що грається в піску…

Поет-фронтовик, бойовий офіцер часто звертається до теми війни.У Івана Савича сильна і багата громадянська лірика, бо він не сторонній спостерігач, а активний громадянин великої держави. І тому йому не байдуже все, що відбувається у його великому домі. Йому болить, коли в країні коїться безладдя. Прочитайте його поезії "Протест", "Чорноморський біль", "З гіркою іронією", "Біля Черкас", "Заповідне слово" і ви переконаєтесь у справедливому гніві поета.

Ніхто з українських поетів так багато і глибоко не писав про хліб, як Іван Савич. Споконвіку у кожній сім`ї виховували у дітей повагу до старших та бережливе ставлення до хліба. Хліб є результатом тяжкої праці. По тому, як людина ставиться до хліба, судили про її вихованість. І.Савич створив величезний цикл "З літопису про хліб", до якого зокрема увійшли прекрасні поезії "Притча про хліб", "Велике відкриття", "Сила хліба", "Дарунок - святиня", "Сни про хліб", "Хвала сухарям", "З хлібом-сіллю", "Народження колоска", "Фараон і зерно", "Колоски" та багато інших. Була б воля поета - він би прирівняв слово "Хліб" до слів "Батьківщина" і "Бог" і писав би з великої літери.

savych 03До останніх своїх днів Іван Савич писав ліричні вірші про кохання. Навіть остання його прижиттєва збірка поезій так і називається "Дивосвіт любові" (2000 рік). У свої 86 він був молодший душею за багатьох молодиків.

Іван Савич залишив нам велику кількість поетичних і прозових творів-спогадів про визначних своїх сучасників, з якими йому довелося перетнутися на довгій життєвій і творчій дорозі. А ще він створив цілий цикл поезій про свою малу Батьківщину - Старобільщину, за що мав звання "Почесний громадянин Старобільська".

За матеріалами публікацій краєзнавця,
Почесного громадянина Старобільська Івана МІРОШНИЧЕНКА

 

Адреса місцезнаходження/поштова:         92703, Луганська обл., м.Старобільськ, вул.Центральна, 36
Телефон приймальні:   +38(06461) 2-19-90, +38(099) 406-55-29
Електронна пошта:  

misto.starobilsk@gmail.com

     
    facebook    youtube