Неділя, 19 September, 2021
Подати електронне звернення

СИНЕЛЬНИКОВ ІВАН ХОМИЧ

sinelnikov 01Вважається, що після придушення Булавинського бунта наші землі пустували. У цей час створюються зовсім нові козачі полки, названі слобідськими. У нашому краї розквартирувався Острогозький полк. Це була перша повноцінна військова одиниця, що розташувалася уздовж Айдару. У Білолуцьку розміщалася сотня козака Я.Головинського, в Осинове сотню привів Єманов, у Закотне - Д.Головинський. У майбутній Старобільськ із сотнею козаків увійшов сотник Іван Хомич Синельников. Відбулося це в 1732 році. Про Синельникова відомо небагато, лише те, що він був з Острогозька.

У Старобільську про Синельникових пам'ятали багато років, за участі його сестри був побудований Покровський собор. Ось як про це пише С.Афанасьєвський у своїх "Розповідях про історію Старобільська": "Зведення храму здійснювалось на народні пожертвування. Історія зберегла деякі імена найбільш щедрих жертвувателів… Особливу пам'ять залишила по собі Агафія Хомівна Синельникова - сестра сотника Івана Хомича Синельникова, який у 1732 році очолював відродження Старої-Білої слободи…". sinelnikov 02Читаємо у наступній главі вище згаданої книги: "XVІІІ століття для життя нашого містечка почалося трагічно, а закінчувалося з деякими надіями на краще. В 1708 році після розгрому Булавинського повстання його спалили й розорили. Наступні майже чверть століття місто пустувало, до 1732-го, коли сюди були переселені козаки Острогозького полку. Далі півстоліття воно жило життям воєнного поселення, козаки якого, якщо потрібно, ходили у походи, навіть у далеку Прусію, а повертаючись, знов займалися хліборобством та різними промислами…".

Ще у цій роботі з краєзнавства нашого земляка С.Афанасьєвського можна прочитати таку інформацію, пов'язану з ім`ям сотника Синельникова: "Пік розселення донських козаків на берегах Айдару - 1706-1707 роки, коли тут у великій кількості починали осідати утікачі-кріпаки з Росії. Давалася взнаки сувора епоха правління Петра І. Багато хто бігли від непосильної роботи з недавно створених у Воронежі верфей. Цей потік бідноти, "голоти" Дон уже не міг прийняти, тож люди розселялися північніше й на захід, по річках Деркул, Євсуг, Айдар, Червона, Жеребець. Однак після Булавинського повстання в 1707 році й каральної експедиції князя Довгорукого всі створені селища були знищені, у тому числі й Белянська станиця (або Бєльське містечко). Життя тут завмерло більш ніж на 20 років. І хоча Петро І згодом намагався стимулювати розселення "черкас", тобто українських козаків на наших землях, але через їхню віддаленість від полкових міст великого напливу переселенців не було. І тільки в часи Ганни Іоанівни "Кривавої" наш Айдар знову почав оживати. Тут необхідно сказати про організації на Слобожанщині українських козацьких полків й їхньої ролі в заселенні Дикого Поля. Переселення українців із Заходу тільки в перші роки мало стихійний характер. Згодом стали формуватися козачі полки.

sinelnikov 03Першим був організований Острогозький полк. В 1652р. на ріку Тиха Сосна (у нинішніх Бєлгородській і Воронезькій обл.) прибуло 1000 українських козаків з родинами на чолі з полковником Іваном Зиньковским (або Дзиньковським)і із всією полковою та сотенною старшиною. З Москви прибув воєвода Арсеньєв з військовими людьми. Разом вони заснували кріпость Острогозьк. У містечку було двовладдя: росіяни служиві люди підкорялися воєводі, українці - полковникові. Через це, природно, виникали сутички і непорозуміння. Але українські козаки почали швидко розселятися, тому що більшість із них були "з сім`ями й прожиточні", тобто були господарями-хліборобами. З документів точно відомо, з якою родиною і з якою кількістю худоби прибули козаки. Наприклад, сам полковник мав дружину, сина, 15 коней й 4 волів, обозний - дружину, дочку, 5 коней, 8 волів, 2 корови, 6 овець й 10 свиней. У середньому на одну родину доводилося по 2 коня, 1 віл, 2 корови, 1,5 кози або вівці й 1,5 свині. Особливо важливою була наявність волів як найбільш невибагливої худоби з потужною тягловою силою, необхідною для оранки цілини. Російські селяни волів не мали.

Згодом Острогозький полк розкинувся на величезній території приблизно в 10 тис. квадратних кілометрів - від Воронежа до Старобільська, з півночі на південь - близько 220 км. Бєльська слобода була найпівденнішим пунктом розселення цього полку й у числі останніх за часом. Острогозькі козаки (кілька сотень) прийшли сюди в 1732 на чолі із сотником Іваном Хомичем Синельниковим зі слобод Перловки, Гвоздівки, Єндовища й Урив (усе поблизу Воронежа). Імовірно, із цього часу, коли тут стало переважати українське населення, наше містечко почали називати "Стара Біла слобода".

Інші козачі полки розташовувалися на захід: в 1653р. було засноване м.Суми й організовано Сумський полк, в 1654р. - м.Харків і Харківський полк, а так само м.Ахтирка й Ахтирський полк. В 80-х роках XVІІ століття з Харківського полку відокремлюється Ізюмський полк.

Таким чином, з організацією слобідських козачих полків пов'язане друге (а можливо, вже й третє) народження Старобільська".

За матеріалами книги С.Афанасьєвського "Розповіді про історію Старобільська”

Адреса місцезнаходження/поштова:         92703, Луганська обл., м.Старобільськ, вул.Центральна, 36
Телефон приймальні:   +38(06461) 2-19-90, +38(099) 406-55-29
Електронна пошта:  

misto.starobilsk@gmail.com

     
    facebook    youtube