Захід зібрав всіх зацікавлених, хто працює із культурою Луганської та Донецької областей, аби актуалізувати ключові питання її збереження, дослідження та репрезентації. Учасники мали можливість обмінятися думками під час панельних дискусій, нетворкінгу, ознайомитися з експонатами тематичної виставки.

За словами організаторів, прийменник «після» схоплює стан невизначеної тривалості, в якому регіон, його культура та мистецькі спільноти продовжують існувати після початку війни. Це не лише про територіальну втрату чи її загрозу, а й про трансформації, які переживають люди, що живуть у моменті «після», вказуючи на нову культурну ситуацію чи-то порожнечу, яка, подібно до виснаженого видобутком вугільного покладу, утворилася разом із початком російської окупації.

Ключові теми, які обговорювалися під час конференції:
Деколонізація теорії та історії мистецтва: Виклики взаємодії західних епістемологій і деколоніальної думки, феномено- та географічно-центричних підходів. Переосмислення національної та регіональної історії, пострадянського спадку й ролі мистецтва Сходу України у глобальному контексті війни.
Музеї в умовах війни: виклики збереження, роботи з колекціями та документування війни, нові підходи до діяльності переміщених музеїв та їхня роль у відновленні регіону.
Самоорганізація мистецтва та спільнот: підтримка мистецьких ініціатив через самоорганізацію, створення нових платформ для співпраці, неформальні практики поза межами інституцій.
Естетичний образ регіону та стигма у мистецтві: зміни уявлень про естетику під впливом війни, візуалізація травми, руйнування, переміщення та опору у мистецьких практиках. Український Донбас як простір втрати, периферії, індустрії та війни.

Проєкт організований за підтримки Мистецької платформи Українсько-данського молодіжного дому. Партнери: Національний художній музей України, PinchukArtCentre, Молодіжна спільнота Лисичанська.