Документ проголосив суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Декларація стала важливим кроком на шляху до незалежності. Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.

Декларація про державний суверенітет України складалася з преамбули та 10 розділів. Майже всі її положення суперечили чинній на той час Конституції УРСР.

Одразу після ухвалення історичного рішення переповнений емоціями Левко Лук’яненко на площі перед Верховною Радою заявив: «Ця Декларація – це програма виходу України з-під влади москви. Від нас із вами залежить, чи Декларація стане практичною програмою будівництва незалежної України, чи промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її в черговий порожній папірець».

Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України», ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

День проголошення Декларації був оголошений в Україні святковим і вихідним. Варто зазначити, що вперше День Незалежності Україна відзначила саме 16 липня 1991 року. Той день запам’ятався велелюдними урочистими мітингами і демонстраціями в багатьох регіонах.

Тоді здавалося, що поставлено останню крапку в імперських амбіціях москви, проте боротьба за нашу незалежність триває досі. Тепер — на полі бою...