Старобільськ як місто історичне має власну неповторну біографію. За більш ніж триста років в ній накопичилися і згадки про стоянки прадавніх людей, і про селянські повстання, і про життя поважного купецтва. Наша земля народила відомих всьому світу ракетобудівника Лангемака та винахідницю пеніцилінуБалєзіну, озеленителя Буткова та письменника Гаршина, музиканта Зілотті та сотні героїв і талановитих людей.

Говорили ви хоча б раз у житті фразу: "Кіндратій схопив? або мене зараз Кіндратій схопить?" А вона має коріння саме зі старобільської землі. Під час селянського повстання, яке очолив Кіндратій Булавін, поблизу Старобільська повстанцями був вбитий князь Юрій Долгорукий. Про це вони повідомили царю словами, мовляв Кіндратій його вхопив. Ось з тих пір звістка про неочікуване закінчення події може віншуватися словами, що згадують про видатного селянського ватажка.

А ще неповторна атмосфера купецького повітового містечка дала початок багатьом легендам, які оживають у Старобільську на кожному кроці.

Особливо в центральній, історичній частині міста. Тут кожна будівля буквально дихає історією, має власну, пов'язану з нею бувальщину або легенду.

Зі Старобільськом пов'язують гучні імена реальних історичних постатей і яскравих літературних персонажів.

Мабуть, важко знайти людину, яка б не знала, хто такий Нестор Махно. Особливо часто наш Старобільськ згадувався та згадується у зв'язку з тим, що Махно, начебто, саме у нас у лихі 20-ті роки минулого століття заховав свої скарби. Чи так це було, чи ні, ми вже не знаємо. Хоча наші дідусі та батьки у дитинстві влаштовували пошуки махновських скарбів, ходили таємними підземними ходами, що з'єднують православну перлину жіночий монастир Всіх скорботних радість з берегом річки Айдар та іншими старовинними спорудами міста.

Говорять, що на балконі будинку Руднєва, що розташований у центрі міста, Махно виступав перед своїм військом. А ще через кілька років на цьому ж місці сиділи за чашкою кави письменники Ільф та Петров і спостерігали за неспішним життям Старгорода. Так, майже всі старобільчани впевнені, що на сторінках роману "12 стільців" оживають атмосфера та характери жителів Старобільська 20-30 років минулого століття.

Чесно кажучи, містяни з гумором говорять, що і сьогодні, гуляючи Старобільськом, ми можемо побачити весь колорит, описаний у романі. Ті ж артілі та контори, що надають послуги громадянам у сфері ритуальних послуг, ремонту транспортних засобів, страхування та інше.

Ми любимо легенди, якими просякнуте життя Старобільська, саме вони роблять місто особливим і неповторним. В нього неможливо не закохатися, побувавши тут хоча б один раз, походивши поміж архітектурної старовини, зеленими вулицями, подихавши свіжим повітрям на березі річки, оглянувши наші простори з крейдяних гір, що оточують Старобільськ.

Наші легенди надихали і надихають талановитих людей - письменників, музикантів, танцюристів...

А ще говорять, що дух Ільфа і Петрова назавжди поселився у Старобільську, тому у сонячну погоду у центрі міста перехожим здається, ніби вони бачать, як письменники гуляють нашими вулицями та обговорюють свої творчі плани. Бо Старобільськ - це місце, де минуле та сьогодення переплітаються і доповнюють одне одного.

Старобільська громада має неабиякий туристичний потенціал і його найширше використання є однією з стратегічних цілей Старобільської тергромади.

"Туризм має не лише так звану іміджеву, а й економічну складову, - зазначає міський голова Яна Літвінова. - Розвиток цієї галузі може стати поштовхом для розширення кола занять місцевих підприємців, створення нових робочих місць, покращення стану інфраструктури: коли громада працює, щоб привабити до себе якнайбільше туристів, а туристи, в свою чергу, працюють на громаду, поповнення її скарбниці. Для вирішення цього багатогранного питання проводиться робота у багатьох напрямках, одним з яких є промоція території, її пам'яток, історичних місць, духовних джерел тощо".