У львівському гуманітарному хабі говорили про нематеріальну культурну спадщину Старобільщини. Під час колективного чаювання учасники зустрічі розповідали про власні рецепти улюблених трав’яних напоїв, історії одужання з допомогою духмяних чаїв на основі трав, що були зібрані власними руками. Бо навіть якщо зараз у будь-яку пору лікарські трави та збори можна купити в аптеці або на базарі, приємніше, погодьтесь, зібрати трави самостійно.
Ми, українці, маємо багату культуру, досвід, які складаються з цінностей, отриманих багатьма поколіннями, що називають нематеріальною культурною спадщиною. Це наші традиції, те, що ми лишаємо у спадок дітям і наступним поколінням.
Травники та екологи стверджують, що природні умови нашого регіону - його піски та крейдяні відслоювання, прибережна зона річок - є сприятливими для повноцінного зростання трав. До того ж, рослинність Старобільського степу містить в собі види-ендеми, що зустрічаються тільки в цьому регіоні - по байраках та залишках степових ділянок. Це робить рослини більш насиченими ефірними маслами та фітоелементами, - зазначається на на офіційному сайті Луганського обласного центру народної творчості.
Серед цілющих рослин, які ростуть на нашій старобільській землі, - звіробій, чебрець, льнянка, подорожник, м’ята та інші.
Елемент «Традиція травництва Старобільського краю» - наш власний культурний спадок. Місцеві жителі знають, як збирати та використовувати цілющі трави для лікування та підтримки здоров'я.
Традиції – це те, що нас об’єднує навіть на відстані.
Внесення елемента «Традиція травництва Старобільського краю» до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України – це важливий крок у визнанні та збереженні неперевершеної спадщини нашої Старобільщини, унікального куточка України.