Війна триває...
Три роки спротиву. Три роки абсолютного героїзму українців. Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля.
24 лютого. Повномасштабне вторгнення
Цього дня 2022 року почалося відкрите збройне повномасштабне вторгнення росіян в Україну – Владімір Путін оголосив про початок так званої СВО – спеціальної воєнної операції з метою «демілітаризації» та «денацифікації» України. За кілька хвилин російські ракети з території Білорусі та тимчасово окупованого Криму атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014 році, перейшла в нову гостру фазу.
Рашисти розраховували на блискавичне захоплення України, адже були переконані, що українці чекають на росіян із хлібом–сіллю. Та насправді з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян, об’єднаних в загони територіальної оборони, добровольчі формування територіальних громад, волонтерські організації.
У перші місяці війни світ вражали факти, коли жителі міст у Харківській чи Чернігівській областях виходили на вулиці та площі, без зброї зупиняючи російську військову техніку. Коли в окупованих Херсоні, Енергодарі, Мелітополі більше місяця не припинялися акції протесту під українськими прапорами. Коли кияни чи одесити збирали пляшки і наповнювали їх коктейлями Молотова. Коли люди голіруч захоплювали окупантів, бронетехніку, зброю і здавали все це ЗСУ. Таких прикладів боротьби й героїзму українських цивільних чимало.
У всіх містах перед військкоматами утворилися черги з досвідчених військових, резервістів і пересічних чоловіків і жінок, нерідко зовсім юних, котрі хотіли захищати рідну землю.
«Як кажуть, не було де яблуку впасти. Як жарт можу додати, що була така мрія комісара, що тобі телефонують і прохають допомогти призватись. Телефонували і мені, і колегам. Люди розповідали про черги і прохали допомогти дати можливість захищати країну. В чергах було багато жінок. Приходили люди поважного віку. Це було не тільки в лютому, а і в березні, коли ворог був під Києвом. Приходили і студенти-медики з ліками, пропонуючи у разі вуличних боїв надавати медичну допомогу. Приходив і юнак, якому на вигляд років 17. Він так сказав нам: "Я знаю, що ви мене не візьмете до війська, але я прийшов не з пустими руками». Він приніс "коктейлі для Путіна", близько 10 пляшок», – згадував в інтерв’ю ТСН начальник Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Юрій Максимів.
Право інтелектуальної власності на веб-сайт належить Старобільській міській раді. Повне або часткове копіювання інформації та матеріалів з офіційного веб-сайту міської ради для подальшого розповсюдження будь-якими засобами дозволяється тільки з посиланням на адресу першоджерела інформації. Для інформаційних ресурсів глобальної мережі Інтернет обов’язковим є активне, пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання на адресу starobelsk.lg.ua не нижче другого абзацу тексту.