11 квітня 2020 року, на 88-му році Зінаїда Степанівна ЗАКОРДОНЕЦЬ пішла з життя. Її ім'я назавжди вписане в історію Старобільська золотими літерами. Її життя, її професійні досягнення – це приклад вірного служіння обраній справі, високоморальної громадянської позиції, безмежної любові до своїх колег та учнів.
Говорять, вона пам'ятала всіх їх не тільки по іменах, а навіть дати їх народження, а декого впізнавала по голосу, що звучав у телефонній трубці. Колишні студенти завжди цінували і пам'ятали свого Наставника, приходили до неї за порадою. Мабуть, тепер у них з'явилося нове місце, куди вони приходитимуть, щоб не тільки згадати свої юні роки, а й вклонитися пам'яті Зінаїди Степанівні.
Сьогодні на стіні біля центрального входу КЗ "Старобільський медичний коледж" (саме таку назву зараз носить медучилище) була урочисто відкрита меморіальна дошка Почесному громадянину міста, незмінному директору впродовж 40 років (з 1960 по 2000-й) Зінаїді Степанівні Закордонець. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь представники колективів медичних закладів міста і району, керівництво Старобільської міської ради.
Треба зазначити, що сьогоднішня подія - це старт великої акції «Пам’яті нашої імена», яку започатковує Старобільського міська рада.
- В рамках даної акції ми продовжуємо кращі традиції нашого міста, вшановуємо своїх видатних земляків, які зробили великий внесок у розвиток Старобільська, є його гордістю та творцями його історії. Ми робимо те, що зможемо передати своїм нащадкам, - нашу любов рідного міста та повагу до історії рідного краю, - сказала у своїй промові під час відкриття меморіальної дошки Старобільський міський голова Яна Літвінова.
Своїми спогадами про колегу і наставника під час мітингу-зустрічі, який пройшов у теплій, навіть сімейній атмосфері, поділилися директор КЗ "Старобільський медичний коледж" Ігор Тарасенко, головний лікар КНП “Старобільське районне територіальне медичне об’єднання” Галина Горбаченко, випускник училища, його колишній викладач, лікар Віктор Комаров, також колишній викладач училища Тетяна Коваленко.
- Зінаїда Степанівна була великим професіоналом своєї справи - і як лікар, і як наставник великого педагогічно-учнівського колективу. Мені довелося попрацювати під її началом. Це була сильна жінка, достойна людина, пам'ять про неї ми маємо зберігати. Тому дякую міській раді за таку ініціативу, - сказала Галина Горбаченко.
Справа Зінаїди Закордонець продовжується сучасним поколінням викладачів училища. Його корпуси, за словами Віктора Комарова, стали своєрідним пам'ятником цій жінці, яка доклала чимало зусиль, щоб у Старобільську у 70-ті роки ХХ століття з'явилися небачені до тієї пори просторі навчальні аудиторії, комфортний гуртожиток, оснащені необхідним обладнанням та новими меблями.
Тепер на будівлі навчального закладу з'явилася меморіальна дошка пам'яті Зінаїди Закордонець. Цей знак - наче символ, що встановлювали на своїх суднах давні мореплавці, вшановуючи своїх небесних покровителів та захисників. Промовляючи прізвище Закордонець, старобільчани багатьох поколінь і нині відразу згадують навчальний заклад, велика частина історії якого нерозривно пов’язана з долею цієї непересічної жінки. Певно, не буде перебільшенням припущення, що вона була не просто цілою епохою медучилища, а стала його справжнім покровителем та захисником. І тепер вже зверху споглядає за земними справами, мабуть, і там вболіваючи всім серцем за своє дітище, за кожного свого учня та колегу.
